85. Суд не переконаний, що такий тривалий період часу відповідає суті такого позову, який стосується опіки над дітьми, і, отже, за своїм характером вимагає доцільності. Якщо від органів влади вимагається особлива ретельність, коли йдеться про опіку над дитиною, Суд вважає, що ця вимога оперативності є ще суворішою у випадках, коли, як у цій справі, один із батьків вимагає повернення його або її дітей від другого з батьків, який утримує їх без його або її згоди.
86. Коли виникають труднощі, головним чином через відмову особи, з якою перебуває дитина, приступити до виконання рішення про її негайне повернення, компетентні органи мають накласти відповідні санкції навіть на за їх власним бажанням у зв’язку з відсутністю співпраці, і, хоча примусові заходи щодо дітей у принципі не є бажаними в цій чутливій сфері, не слід виключати застосування санкцій у разі явно протиправної поведінки з боку особи з ким проживає дитина.
87. Суд не залишив поза увагою те, що відтоді заявниця не змогла повернути своїх дітей або навіть мати з ними будь-який значущий контакт. Виявляється, єдиним контактом заявниці з її двома дітьми була зустріч, яка проводилася відповідно до тимчасового наказу №. 35/2021, яка тривала лише кілька хвилин, а потім була припинена через відмову дітей залишитися з нею (див. пункт 27 вище). иним контактом заявниці з її двома дітьми була зустріч, яка проводилася відповідно до тимчасового наказу №. 35/2021, яка тривала лише кілька хвилин, а потім була припинена через відмову дітей залишитися з нею (див. пункт 27 вище). Таким чином, слід зазначити, що ця справа характеризується явною відсутністю співпраці з боку К.К., який систематично перешкоджав зусиллям органів влади возз’єднати заявницю з її дітьми. Важливо підкреслити, що цей факт не звільняє владу від відповідальності зробити все необхідне для сприяння такому возз’єднанню.
93. Суд зазначає, що національні органи влади не вжили ефективних заходів для виконання національних рішень про надання заявнику опіки, коли діти були ще дуже маленькими і, можливо, мали позитивне ставлення до заявника. Згодом, протягом приблизно семи років, заявниця терпіла поведінку батька, який перешкоджав встановленню справжніх стосунків між нею та дітьми, нехтуючи відповідними національними рішеннями, і йому не доводилося нести жодних наслідків такого непримиренного ставлення. У зв’язку з цим Суд зазначає, що можливості возз’єднання будуть поступово зменшуватися і зрештою знищені, якщо матері, яка не проживає спільно, яка намагається виконати рішення про надання опіки, і дітям не буде надано жодної допомоги у встановленні будь-яких контактів.
94. Вжиті заходи не привели до повернення дітей заявниці, а також не призвели до відновлення будь-якого значущого контакту між нею та дітьми з метою відновлення стосунків. Винуватця, К. К., який відмовився виконати остаточне судове рішення, залишався в основному вільним, що дозволило йому наполегливо перешкоджати всім пов’язаним зусиллям. Відповідні органи влади, зіткнувшись із такими перешкодами, не забезпечили вжиття та виконання своєчасних та відповідних підготовчих заходів.
Без коментарів