33. Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, охоплює, зокрема, право сторін у справі подавати будь-які зауваження, які вони вважають значущими для їхньої справи. Оскільки Конвенція має на меті гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а конкретні та ефективні права (рішення Артіко проти Італії від 13 травня 1980 р., серія А, № 37, с. 16, § 33), це право не можна вважати ефективним лише якщо ці зауваження дійсно «заслухані», тобто належним чином розглянуті судом, у якому розглядається питання. Іншими словами, стаття 6 передбачає, зокрема, для «трибуналу» обов’язок брати участь у ефективному розгляді клопотань, аргументів і пропозицій щодо доказів сторін, за винятком оцінки їх відповідності (див. рішення «Ван де Гурк проти» Нідерланди від 19 квітня 1994 року, серія А № 288, стор 19, § 59).
Без коментарів