97. У цьому відношенні Суд визнає, що органи влади зіткнулися в цій справі з дуже складною ситуацією, яка виникла, зокрема, через існуючу напруженість між батьками дітей. Зокрема, Суд зазначає, що мати дітей рішуче виступала проти побачень між заявниками. Проте вона вважає, як Суд вже зазначав в інших місцях, що відсутність співпраці між розлученими батьками не може звільнити органи влади від застосування адекватних і достатніх засобів, які ймовірно дозволять підтримувати сімейні зв’язки
104. Отже, Суд приходить до висновку, що національні органи влади не вжили швидко всіх заходів, які могли б розумно вимагатися від них, щоб забезпечити повагу до права доступу, визнаного за першим заявником судовими рішеннями, та забезпечити відносини між заявниками, і зазначається, що національні суди не здійснювали контролю за діяльністю або бездіяльністю відповідних органів влади
114. національні суди та органи влади повинні вжити всіх належних заходів для створення умов, необхідних для повної реалізації права на доступ
120. На думку Суду, невиконання прав заявника на побачення головним чином пояснюється фактичною толерантністю , виявленою судами до постійного опору матері та соціальних служб, а також відсутністю заходів, здатних дозволити встановити ефективні контакти, а також кілька процедурних порушень, зазначених нею
122. Суд вважає, що національні органи влади не доклали адекватних і достатніх зусиль для забезпечення виконання права на доступ і забезпечення його права на спільне батьківство, і що вони знехтували правом усіх заявників поважати на їхнє сімейне життя і, зокрема, право на встановлення між ними сімейних відносин
Без коментарів