СКУ Стаття 196. Відповідальність за прострочення сплати аліментів, оплати додаткових витрат на дитину

• Сімейний кодекс України
• Стаття 196. Відповідальність за прострочення сплати аліментів, оплати додаткових витрат на дитину

Питання 1

Позиції Верховного Суду щодо встановлення вини особи, яка допустила заборгованість зі сплати аліментів (визначення вини в контексті ч. 1 ст. 196 СКУ, порядок встановлення вини, якими засобами вона доказується, на кому лежить тягар доказування вини, чи можливо вина презюмується, можливі інші важливі аспекти стосовно вини в контексті ч. 1 ст. 196 СКУ).

Відповідь

Тягар доказування повністю лягає на платника (призумція винуватості), вина встановлюється із інформації з виконавчого провадження.

Щодо призумції винуватості

Постанова від 27.11.2019 № 521/14460/15-ц Верховний Суд Касаційний цивільний суд Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Постанова від 16.03.2020 № 316/639/18 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Щодо доказування

Постанова від 27.11.2019 № 521/14460/15-ц Верховний Суд. Касаційний цивільний суд Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка чи оцінка доказів, обставини справи встановлені судами повно, однак розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів не відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційної скарги заявників частково, змінивши мотивувальну частини рішення суду апеляційної інстанції в частині застосування норм матеріального права щодо порядку обчислення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Обчислюючи розмір неустойки (пені), Верховний Суд виходить із розміру заборгованості, який був визначений державним виконавцем у розрахунку

від 08 квітня 2015 року і який не спростований відповідачем.

Питання 2

Як згідно актуальних правових висновків ВС визначається момент (день) виникнення заборгованості зі сплати аліментів, тобто як визначається момент прострочення сплати аліментів. З якого моменту сума аліментів, яка підлягала оплаті, буде вважатися простроченою. Дуже важливим є питання, на яке обов'язково треба дати відповідь у письмовій юридичній консультації, чи згідно чинним правовим висновкам ВС дата винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, у якому стягуються аліменти, та/або дата складання довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, яку готує державний виконавець, впливає на визначення моменту виникнення заборгованості зі сплати аліментів (визначення моменту прострочення сплати аліментів)? Для уточнення суті питання до прикладу наводжу наступну ситуацію: позов до суду про стягнення аліментів було подано у грудні 2018 року, остаточне судове рішення, яке вступило в законну силу, було ухвалено червнем 2022 року. Суд ухвалив стягувати з відповідача (боржника) з грудня 2018 року 1/4 всіх видів його заробітку (доходу) на користь позивача (стягувача) до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Виконавчий лист щодо стягнення аліментів до державної виконавчої служби було подано у липні місяці 2022 року. Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження була винесена 06.09.2022 року. Довідка-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 07.12.2018 по грудень 2022 року була складена 23.12.2022 року. Квитанція про оплату заборгованості зі сплати аліментів датована 05.01.2023 року. Враховуючи вище викладене, яку з перелічених вище дат (моментів) згідно актуальному правовому висновку ВС необхідно вважати датою (моментом) виникнення заборгованості зі сплати аліментів у вказаному виконавчому провадженні? Чи це дата 06.09.2022 року, тобто дата відкриття виконавчого провадження, чи це дата складання довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, тобто 23.12.2022 року? Чи це дата, коли остаточне судове рішення вступило в законну силу, тобто червень 2022 року? Чи це дата звернення позивача з позовом про стягнення аліментів до суду (07.12.2018 року)? Чи це можливо будь-яка інша дата? Як з наведених вище дат (моментів), згідно з висновками ВС, має вважатися датою виникнення заборгованості зі сплати аліментів? І відповідно, з якого моменту сума заборгованості зі сплати аліментів буде вважатися простроченою?

Відповідь

Пеня нараховується з першого числа місяця, що слідує за тим, в якому виникла заборгованість після числа, що зазначене в рішенні яке набрало законної сили. Згідно наданого прикладу, пеня починає нараховуватись з 01.01.2019 року.

Постанова від 22.04.2020 № 657/1786/19 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Постанова від 08.07.2019 № 712/13276/16-ц Верховний Суд. Касаційний цивільний суд Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що передбачене частиною першою статті 196 СК України право позивача на стягнення із відповідача неустойки, як міри відповідальності платника аліментів за прострочення їх плати, виникає з моменту набрання законної сили рішення суду про стягнення аліментів, у цій справі, тобто із 20 жовтня 2016 року, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Питання 3

Як згідно з актуальними правовими висновками ВС розраховується сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Чи є в правових висновках ВС чіткий алгоритм правильного розрахунку пені?

Відповідь

Постанова від 22.04.2020 № 657/1786/19 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення х 1 %.

За цим правилом обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, в якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.

Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення обчислюється з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі N 333/6020/16-ц (провадження N 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі N 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі N 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі N 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі N 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Постанова від 27.11.2019 № 521/14460/15-ц Верховний Суд. Касаційний цивільний суд  Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення частково позовних вимог ОСОБА_1, апеляційний суд правильно застосував до спірних правовідносин статтю 196 СК України, однак неустойку (пеню) обчислив з урахуванням правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі N 6-300цс16 від якого відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі N 333/6020/16-ц (провадження N 14-616цс18). Таким чином, суд дійшов помилкового висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за період з 01 лютого 2013 року по 01 квітня 2014 року, виходячи з заборгованості зі сплати аліментів за місяць помноженої на 1 % пені та на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць),суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати.

Постанова від 16.03.2020 № 316/639/18 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі N 333/6020/16-ц (провадження N 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі N 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі N 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі N 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі N 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Питання 4

Згідно з актуальними правовими висновками ВС, чи може суд стягнути пеню за прострочення сплати аліментів, якщо на момент пред'явлення позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів заборгованість зі сплати аліментів відсутня, тобто вона була повністю погашена раніше до моменту звернення позивача (одержувача аліментів) з відповідним позовом про стягнення пені?

Відповідь

Так, може – виконання простроченого зобов’язання не звільняє від відповідальності.

Постанова від 27.04.2022 № 496/2457/19 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Зазначені висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 03 квітня 2019 року у справі N 333/6020/16-ц (провадження N 14-616цс18), у зв'язку із чим відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі N 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі N 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі N 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі N 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Питання 5

Усі актуальні правові висновки ВС щодо практики правозастосування ч. 2 ст. 196 СКУ. Яким повинен бути матеріальний або сімейний стан платника аліментів, щоб суд зменшив розмір неустойки?

Відповідь

Висновків Верховного суду з даного приводу немає. Відібрав найрозповсюджені підстави для зменшення пені за висновками апеляційних інстанцій:

Травма платника

Рішення від 27.03.2013 № 2511/1678/2012 Апеляційний суд Чернігівської області Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження наявність вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів та розмір вказаної заборгованості, і за даних обставин, згідно чинного законодавства, позивач має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Разом з тим, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, суд першої інстанції зменшив розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню на користь позивача до 4000 грн. відповідно до положень статті 196 Сімейного кодексу України. При цьому суд першої інстанції зазначив, що частково задовольняючи позовні вимоги, він приймає до уваги ті обставини, що відповідач вирішує питання про встановлення групи інвалідності, у нього склалися фактичні шлюбні відносини з іншою жінкою, з якою він має намір створити сім'ю, і за даних обставин розмір неустойки (пені), який підлягає до стягнення на користь позивача, необхідно зменшити до 4 000 грн.

Сплата аліментів на момент розгляду справи

_Рішення від 30.05.2014 № 750/1340/14 Апеляційний суд Чернігівської області_Хвороба Рішення від 20.06.2023 № 295/12047/22 Богунський районний суд м. Житомира Отже, виходячи з фактичних обставин справи, досліджених в судовому засіданні докази в їх сукупності, на підставі положень ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України, суд вважає за можливе з урахуванням матеріального становища відповідача, розміру його доходів, стану здоров'я, те, що він має групу інвалідності, хворіє на цукровий діабет, має серцеве захворювання, протипоказання до важкої фізичної праці, проживає в цивільному шлюбу, тобто має додаткові зобов'язання з утримання родини, зменшити суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача.

Наявність іншої дитини

Рішення від 13.12.2022 № 712/8827/21 Соснівський районний суд м. Черкас Відповідно до ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України, в зв'язку з перебуванням на утриманні у відповідача неповнолітньої дитини - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, та сплатою відповідачем аліментів на утримання дитини ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3; розмір неустойки підлягає зменшенню судом з урахуванням сімейного стану платника аліментів.

Платник ніде не працює

Рішення від 04.09.2009 № 2-2402/09 Будьоннівський районний суд м. Донецька  Визначаючи розмір неустойки, суд враховує, що відповідач на час розгляду справи в суді більше року ніде не працює (а. с. 20), рішення суду про стягнення аліментів фактично в повному обсязі не виконувалося через відсутність у відповідача коштів, і за сукупності наведених обставин, грунтуючись на засадах розумності та справедливості, дійшов висновку, що рішення про стягнення нейстойки при її розрахунку в повному розмірі, визначеному законом, фактично не буде виконане і на підставі ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір неустойки слід зменшити до 0,15 %.

Окремо

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 22 постанови від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статтею 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.