2006-03-07 Донадзе проти Грузії

• DONADZE c. GEORGIE
• Номер справи: 74644/01
• Дата: 2006-03-07
• Текст французською на сайті ЄСПЛ
• Цитати:
  • 32. Дослідивши обставини справи, Суд вважає, що рішення про відвід, винесені судами першої інстанції, майже дослівно повторюють заяви протилежної сторони (див. пункт 15 вище) і не свідчать про те, що клопотання заявника були ретельно продуманий. Іноді, плутаючи певні факти та дати, суди приписували заявникові твердження, що суперечать тому, що він стверджував у своїй апеляції (див. пункти 12, 14, 15 та 19 вище). Однак під час апеляційного провадження заявник звернув увагу національних судів на той факт, що його апеляцію було відхилено в першій інстанції з причин, не пов’язаних із предметом спору (див. пункти 15 і 20 вище). Суд зазначає, що жоден із залучених судів не взяв до уваги той факт, що заявник скаржився на неможливість мати в період з 1991 по 1998 роки офіс у новому приміщенні Інституту, лише після отримання офісу для нього це було неможливо. встановити там свою лабораторію на два роки, що роботодавець зареєстрував його в 1999 році, в грубе порушення статті 19 закону про ветеранів війни, до списку звільнених через скорочення штату і що ця реєстрація послідувала скасування надбавки до зарплати, яку він отримував з 1997 року. Проте заявник надав велику кількість документів на підтвердження своїх вимог. У відповідь суди дійшли висновку, що заявник отримував надбавку до заробітної плати з 1997 року, а з 1998 року він мав офіс у новій будівлі Інституту. Однак заперечення заявника, подані цим судам, ніколи не стосувалися цих фактів (див. пункти 12 і 15 вище). Таким чином, основні доводи судів першої інстанції, які мотивували відхилення позову заявника, ґрунтувалися на фактах, які він не заперечував і не заперечував у своїй апеляційній скарзі, а тому не стосувалися об’єкта спору. Що стосується заяв заявника, то з рішень, про які йдеться, не випливає, що вони дійсно були заслухані, тобто належним чином розглянуті судами, до яких розглядалися справи. Правда, оскільки заявник відповідав лише за свій захист протягом національного провадження, його клопотання не завжди були добре складені з юридичної точки зору, але його вимоги були чітко представлені та достатньо задокументовані в них, щоб дати можливість судам без труднощів визначити засоби, за допомогою яких вони були вилучені.
  • 35. Беручи до уваги вищезазначені міркування, Суд вважає, що висновки, які містяться в судових рішеннях, винесених у цій справі, не свідчать про те, що національні суди провели ретельний та серйозний розгляд заяв заявника, що вони обґрунтували свої міркування, як вони зробили для протилежної сторони, на доказах, представлених зацікавленою стороною, і що вони обґрунтовано обґрунтували відхилення його відводів. Однак, навіть якщо від судів не можна вимагати викладення причин для відхилення кожного аргументу сторони (J. and R. Kaufman v. Belgium, рішення Комісії від 9 грудня 1986 року, рішення та звіти 50, p. 98, Ruiz Torija v. Іспанія, рішення від 9 грудня 1994 р., серія А №. Ці недоліки, разом з відсутністю розгляду розширеної заяви заявника апеляційним судом, поставили заявника в явно невигідне становище порівняно з його противником. Зауваження Уряду, що супроводжуються будь-якими підтверджувальними документами (див. пункт 27 вище), не містять доказів такого роду, які б призвели до іншого висновку. Справді, вони дослівно повторюють умови оскаржуваних судових рішень і тому не переконують Суд.